Новиган от чего эти таблетки

Склад

діючі речовини: ібупрофен, п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид, альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ібупрофену 400 мг, п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлориду 5 мг, альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метоброміду 0,1 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гліцерин, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), полісорбат-80, кислота сорбінова, диметикон.

Инструкция по применению Новигана

Комбинированный препарат оказывает спазмолитическое, анальгезирующее, противовоспалительное действие. Имеет в составе ибупрофен, который является производным фенилпропионовой кислоты. Обладает жаропонижающим действием, подходит для лечения зубной боли и во время месячных. Таблетки оказывают терапевтический эффект через пару часов после приема, через сутки выводится с мочой. Производитель: Индия, Dr. Reddy´s Laboratories Ltd.

Препарат имеет форму двояковыпуклых таблеток белого цвета, покрытых оболочкой. На одной стороне тиснение NOVIGAN. Блистер содержит 10 штук.

Таблетки

1 штука

Активные вещества:

гидрохлорид питофенона (5 мг);

ибупрофен (400 мг);

фенпивериния бромид (0,1 мг).

Вспомогательные вещества:

кукурузный крахмал (76 мг);

кремния диоксид коллоидный (5 мг);

стеарат магния (4 мг);

МКЦ (55 мг);

тальк (12 мг);

глицерол (2,9 мг).

Состав пленочной оболочки:

макрогол 6000 (1,124 мг);

диоксид титана (1,059 мг);

сорбиновая кислота (0,058 мг);

гипромеллоза (5,686 мг);

тальк (1,957 мг);

полисорбат 80 (0,058 мг);

диметикона (0,058 мг).

Препарат является комплексным средством, способным снимать воспаление, оказывать обезболивающее, спазмолитическое действие. Он подавляет выработку простагландина. Среди компонентов имеются бромид фенпивериния, выступающий как м-холиноблокирующее вещество, гидрохлорид питофенона, оказывающий миотропный спазмолитический эффект, ибупрофен, представляющий собой нестероидное противовоспалительное средство.

Бромид фенпивериния расслабляет гладкую мускулатуру благодаря холиноблокирующим свойствам. Гидрохлорид питофенона оказывает миотропное влияние на мускулатуру внутренних органов, расслабляя ее, снимая спазмы. Ибупрофен, являющийся производным от фенилпропионовой кислоты, снимает жар, воспаление, угнетает выработку простагландинов, которые отвечают за терморегуляцию, воспалительные процессы, болевые ощущения. Препарат оказывает воздействие на центральную нервную систему, периферические ткани.

При первичной дисменорее у женщин уменьшается содержание простагландинов в миометрии, снижаются внутриматочное давление, частота сердечных сокращений. Действуя совместно, компоненты препарата усиливают друг друга. Они легко впитываются кишечником, достигая максимума содержания в крови по прошествии 1-2 часов. Почти весь ибупрофен входит в связку с белками плазмы крови, перерабатывается печенью, выходит с мочой. Препарат выходит вместе с желчью.

Препарат рекомендуется при слабых и средних болях, но не окажет эффекта при сильном болевом синдроме. Новиган имеет следующие показания:

  • боли, причина которых спазмы гладкой мускулатуры (дискинезия желчевыводящих путей; почечная, кишечная, желчная колика);
  • мигрень;
  • спазмы и болевые ощущения при дисменорее;
  • боль в пояснице, суставах, нервах: невралгия, миалгия, ишиалгия.

Биохимический состав и форма производства

Новиган производится в таблетках с двояковыпуклой поверхностью, на одной из сторон которых вытеснена надпись «NOVIGAN». В них содержится несколько действующих и вспомогательных компонентов:

  • фенпивериния бромид;
  • питофенон;
  • ибупрофен;
  • глицерин;
  • МКЦ;
  • гидроксипропилдикрахмалфосфат;
  • аэросил;
  • пищевая добавка Е572;
  • метилгидроксипропилцеллюлоза;
  • макроголь;
  • двуокись титана;
  • оксиэтилированные сорбитаны;
  • консервант Е200;
  • полидиметилсилоксан.

Белые таблетки расфасованы в пластиковые блистеры с индивидуальными ячейками по 10 штук. В красно-белой коробке содержится 10 или 20 таблеток и официальная инструкция по использованию спазмоанальгетика.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі вкриті плівковою оболонкою таблетки, з гладкою однією стороною та тисненням «NOVIGAN» на другій стороні.

Передозировка

Новиган от чего эти таблетки

Однократный прием 10 и более таблеток спазмоанальгетика чреват развитием таких побочных реакций:

  • заторможенность;
  • снижение АД;
  • болезненное и учащенное сердцебиение;
  • метаболический ацидоз;
  • фибрилляция предсердий;
  • угнетение дыхания;
  • боль в животе;
  • шум в ушах;
  • неукротимая рвота;
  • сонливость;
  • остановка сердца.

Паллиативная терапия передозировки предполагает промывание желудка, прием щелочного питья и энтеросорбентов. Для скорейшего выведения метаболитов лекарства проводят форсированный диурез.

Согласно инструкции, без консультации врача принимать таблетки курсом можно не более 5 дней. Для продолжительного приема необходим контроль врача, который будет снимать регулярно показатели функционального состояния периферической крови и печени. Принимать -­внутрь, за час до еды или через 3 часа после.

При превышении дозы анальгетика необходимо обратиться к врачу, имея при себе упаковку препарата. Антидота не существует, но для очищения организма делают промывание желудка, дают щелочное питье и активированный уголь. Симптомы передозировки:

  • тошнота, рвотные позывы, боли в животе;
  • сонливость;
  • заторможенность;
  • депрессия;
  • шум в ушах;
  • метаболический ацидоз;
  • снижение артериального давления;
  • острая почечная недостаточность;
  • фибрилляция предсердий;
  • боль в голове;
  • остановка дыхания, кома.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Новіган® – комбінований препарат, який належить до групи аналгетичних та спазмолітичних засобів. До складу препарату входять: ібупрофен – нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид – міотропний спазмолітичний засіб та альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід – холіноблокуючий засіб центральної та периферичної дії.

Основний механізм фармакологічної дії ібупрофену полягає у пригніченні синтезу простагландинів. Неселективні нестероїдні протизапальні засоби, до яких належить ібупрофен, діють як системні інгібітори (периферичні та центральні) синтезу ензимів простагландинів G/H, також відомих як циклооксигеназа-1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2).

Ці ензими відповідають за перетворення арахідонової кислоти на різні тканиноспецифічні простагландини та тромбоксани. ЦОГ-1 конститутивно виражена у всіх тканинах та відповідає за продукування простагландинів, які підтримують функціювання органів, захищають цілісність слизової оболонки шлунку та генерують тромбоксин, який відповідає за агрегацію тромбоцитів та вазоконстрикцію. При запаленні індукується ЦОГ-2, яка продукує простагландини, що опосередковують біль та запальні процеси.

П-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид чинить пряму міотропну дію на гладкі м’язи внутрішніх органів. Інгібує фосфодіестеразу, зумовлює накопичення цАМФ та зниження вмісту кальцію у клітині, послаблює гладкі м’язи судин та внутрішніх органів.

Альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід за рахунок гангліоблокуючої та парасимпатичної дії знижує тонус та моторику гладких м’язів шлунка, кишечнику, жовчних та сечовивідних шляхів.

Фармакокінетика.

Ібупрофен добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті при пероральному прийомі. Максимальна концентрація у плазмі крові відзначається через 1-2 години після застосування. З білками плазми крові зв’язується близько 99 % ібупрофену. Виводиться переважно із сечею у незміненому стані або у формі окислених неактивних метаболітів. Повністю виводиться з організму протягом 24 годин.

Поєднання трьох компонентів препарату зумовлює взаємне посилення їх фармакологічної дії, що призводить до полегшення болю, розслаблення гладких м’язів, зниження підвищеної температури тіла.

Протипоказання

Слабко або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів – ниркова або печінкова коліка, дискінезія жовчовивідних шляхів, спазми кишечнику, спастична дисменорея та інші спастичні стани гладкої мускулатури внутрішніх органів. Головний біль, у тому числі мігренозного характеру.

  • Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та до інших нестероїдних протизапальних засобів.
  • Реакції гіперчутливості (наприклад бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ.
  • Новіган® протипоказаний пацієнтам, у яких є в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкова кровотеча або перфорація після застосування НПЗЗ.
  • Тяжкі порушення функції печінки та нирок, серцева недостатність.
  • Слід уникати застосування ібупрофену, особливо у високих дозах, разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 через можливість виникнення адитивних ефектів та розвитком побічних реакцій з боку серця, інсульту.
  • Препарат також протипоказаний при печінковій порфірії, спадковому дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тахіаритмії, ураженні зорового нерва, порушенні кровотворення або згортання крові, захворюванні крові, закритокутовій глаукомі, серцевій недостатності, гіпертрофії передміхурової залози, механічній непрохідності шлунково-кишкового тракту або мегаколоні.
  • Цереброваскулярні або інші кровотечі.
  • Тяжка дегідратація.
  • Останній триместр вагітності та період годування груддю.
  • Дитячий вік до 16 років.

Лекарственное взаимодействие

Не отмечено неблагоприятных моментов при употреблении анальгетика с другими препаратами. При применении совместно с ингибиторами микросомального окисления уменьшается риск возникновения гепатотоксических эффектов. Отмечается уменьшение натрийуретического эффекта фуросемида и гидрохлортиазида вместе с гипотензивной активностью вазодилататоров.

Антациды и колестирамин ухудшают впитывание ибупрофена. Анальгетик может усилить возможные побочные эффекты этанола, эстрогенов, минералокортикостероидов и ГКС, включая в последнем случае вероятность появления кровотечений в желудке, кишечнике. Гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины увеличивается, равно как уровни дигоксина, препаратов метотрексата и лития в крови.

Прием лекарства усиливает эффект хинидина, м-холиноблокаторов, блокаторов H1-гистаминовых рецепторов, бутирофенонов и амантадина. Анальгезирующее действие усиливается при сочетании препарата с кофеином. Употребление лекарства совместно с ацетилсалициловой кислотой уменьшает способность последней снимать воспаление. При применении миелотоксических препаратов гепатотоксичность возрастает.

Вероятность возникновения гипопротромбинемии возрастает, если одновременно с анальгетиком используются цефамандол, вальпроевая кислота, пликамицин, цефоперазон, цефотетан. Циклоспорин и содержащие золото препараты могут увеличить воздействие ибупрофена на почки и привести к увеличенной нефротоксичности.

Сочетанный прием комбинированного спазмолитического препарата с нижеперечисленными лекарствами может приводить к развитию побочных эффектов и системных осложнений:

  • антикоагулянты — повышают риск развития геморрагического синдрома;
  • кортикостероиды — разжижают кровь, что чревато возникновением кровотечений в пищеварительном тракте;
  • препараты лития — усиливают токсические действие ибупрофена и приводят к гибели гепатоцитов;
  • сердечные гликозиды — увеличивают выраженность миокардиальной недостаточности;
  • иммунодепрессанты — потенцирует нефротоксическое действие НПВС, что приводит к развитию недостаточности почек.

Прежде чем комбинировать Новиган с кардио препаратами, иммунодепрессантами и любыми другими безрецептурными медикаментами, желательно проконсультироваться с врачом.

В рекомендуемых дозах препарат Новиган® не вызывает побочных эффектов.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: НПВП-гастропатия (абдоминальные бо­ли, тошнота, рвота, изжога, снижение аппетита, диарея, метеоризм, запор; изъязвления слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта, которые в ряде случаев осложняются перфорацией и кровотечениями; раздражение или сухость слизистой оболоч­ки ротовой полости, боль во рту, изъязвление слизистой оболочки десен, афтозный стоматит, панкреатит.

Со стороны гепатобилиарной системы: гепатит.

Со стороны дыхательной системы: одышка, бронхоспазм.

Со стороны органов чувств: нарушения слуха: снижение слуха, звон или шум в ушах; на­рушение зрения: токсическое поражение зрительного нерва, нечеткость зри­тельного восприятия, скотома, сухость и раздражение глаз, отек конъюнкти­вы и век (аллергического генеза), парез аккомодации.

Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, головокру­жение, бессонница, тревожность, нервозность и раздражительность, психо­моторное возбуждение, сонливость, депрессия, спутанность сознания, гал­люцинации, асептический менингит (чаще у пациентов с аутоиммунными за­болеваниями).

Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, тахикардия, по­вышение артериального давления.

Со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность, аллергиче­ский нефрит, нефротический синдром (отеки), олигурия, анурия, полиурия, протеинурия, цистит, окрашивание мочи в красный цвет.

Аллергические реакции: кожная сыпь (обычно эритематозная или крапивни­ца), кожный зуд, отек Квинке, анафилактоидные реакции, анафилактический шок, бронхоспазм или диспноэ, лихорадка, многоформная экссудативная эритема (в том числе, синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эозинофилия, аллергический ринит.

Со стороны органов кроветворения: анемия (в том числе гемолитическая, апластическая), тромбоцитопения и тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз, лейкопения.

Прочие: усиление или снижение потоотделения.

Со стороны лабораторных показателей:  время кровотечения (может увеличиваться), концентрация глюкозы в сыворотке (может снижаться), клиренс креатинина (может уменьшаться), гематокрит или гемоглобин (могут уменьшаться), сывороточная концентрация креатинина (может увеличиваться), активность «печеночных» трансаминаз (может повышаться).

Если прием препарата вызвал изменение вашего обычного состояния, пре­кратите его принимать и немедленно обратитесь к врачу.

Побічні реакції

Одночасне застосування препарату Новіган® з іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) або ненаркотичними анальгетиками може призвести до подвійного посилення токсичних ефектів.

Антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити ефект антикоагулянтів, таких як варфарин.

Антигіпертензивні лікарські засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ) та діуретики: НПЗЗ можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів або у літніх пацієнтів з ослабленою функцією нирок) одночасне застосування інгібітору АПФ або антагоніста ангіотензину ІІ та препаратів, що інгібують циклооксигеназу, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має оборотний характер.

Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. При необхідності довготривалого лікування слід провести адекватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингу функції нирок на початку комбінованого лікування, а також з певною періодичністю надалі.

Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичного впливу НПЗЗ.

Кортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок та кровотеч у шлунково-кишковому тракті.

Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Серцеві глікозиди – при одночасному застосуванні з НПЗЗ можливе загострення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та підвищення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові.

Препарати літію – при одночасному застосуванні знижується елімінація препаратів літію та підвищується їх токсичність і концентрація у плазмі крові.

Метотрексат – при одночасному застосуванні знижується елімінація метотрексату і підвищується його токсичність та концентрація у плазмі крові.

Циклоспорин – при одночасному застосуванні з НПЗЗ підвищується нефротоксичність.

Міфепристон – застосування НПЗЗ дозволяється лише через 8-12 днів після відміни міфепристону, оскільки НПЗЗ знижують ефект міфепристону.

Антибіотики хінолонового ряду – НПЗЗ можуть підвищувати ризик розвитку конвульсій, пов’язаних з прийомом хінолонів.

Зидовудин – існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.

Такролімус – підвищується ризик нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗЗ з такролімусом.

Рослинний препарат гінгко білоба може потенціювати ризик кровотеч при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів.

Новиган от чего эти таблетки

Необхідно дотримуватись обережності під час керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Наступні побічні реакції спостерігалися при короткотривалому застосуванні ібупрофену у дозах, що не перевищували 1200 мг/добу. При лікуванні хронічних захворювань та при тривалому застосуванні можуть виникнути інші побічні реакції.

Побічні реакції, пов’язані з застосуванням ібупрофену, класифіковані за системами органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже часто: ≥1/10; часто: ≥1/100 та {amp}lt;1/10; нечасто: ≥1/1000 та {amp}lt;1/100; рідко: ≥1/10000 та {amp}lt;1/1000; дуже рідко: {amp}lt;1/10000, частота невідома (неможливо оцінити частоту за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту.

Можливі – болі в животі, диспепсія, нудота.

Рідко – діарея, метеоризм, запор, блювання.

Дуже рідко – пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, печія, мелена, криваве блювання (іноді летальні), виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона, гастрит, езофагіт.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Дуже рідко: порушення кровотворення1.

1 Включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію, панцитопенію та агранулоцитоз. Першими ознаками таких порушень є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, кровотечі та гематоми невідомої етіології.

З боку серцево-судинної системи. Рідко: тахікардія, задишка, церебро-васкулярні ускладнення, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття.

Дуже рідко: набряки, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність.

При довгостроковому застосуванні та у високих дозах (2400 мг/добу) можливе збільшення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інсульту або інфаркту міокарда), зменшення ефективності антигіпертинзивних засобів.

Загальні розлади. Дуже рідко: неспецифічні алергічні реакції та анафілактичний шок, астма або погіршення стану при астмі, бронхоспазм, висипання, свербіж, кропив’янка, пурпура, ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи. Нечасто: головний біль.

Дуже рідко: неврит зорового нерва, парестезія, нервозність, запаморочення, сонливість, дратівливість, дзвін у вухах, депресія, безсоння, тривожність, психомоторне збудження, емоційна нестабільність, судоми. Частота невідома: галюцинації, сплутаність свідомості.

З боку імунної системи.

Нечасто: реакції гіперчутливості, що супроводжуються кропив’янкою та свербежем2. Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілаксія, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок).

2 До реакцій гіперчутливості можуть відноситися: (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, загострення астми, бронхоспазм та задишку або (в) різні форми шкірних реакцій, включаючи свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк, та рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози, включаючи токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформну еритему.

У хворих на системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини прийом ібупрофену, у поодиноких випадках, може призвести до появи симптомів асептичного менінгіту, а саме – ригідності потиличних м’язів, головного болю, блювання, високої температури або дезорієнтації.

З боку органів кровотворення та лімфатичної системи. Дуже рідко: розлади системи кровотворення (гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є висока температура, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та синці. Оборотна агрегація тромбоцитів, альвеоліт, легенева еозинофілія.

З боку органів зору. Дуже рідко: нечіткість зору, зміна сприйняття кольорів, токсична амбліопія. Частота невідома: порушення зору.

З боку гепатобіліарної системи. Дуже рідко: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця, дуоденіт, панкреатит, гепато-ренальний синдром, печінкова недостатність, гепатонекроз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Рідко: лущення шкіри, алопеція, фото сенсибілізація, різні висипання на шкірі. Дуже рідко: бульозні ураження, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок та сечовидільної системи. Дуже рідко: папілонекроз, цистит, гематурія, нефротичний синдром, олігурія, поліурія, тубулярний некроз, гломерулонефрит, порушення функції нирок, токсична нефропатія у різних формах, включаючи інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркову недостатність, гостре порушення функцій нирок.3

3 Особливо при довготривалому застосуванні НПЗЗ, у поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові та появою набряків. Також включає папілонекроз.

Інші ефекти. Рідко: сухість слизових оболонок очей та ротової порожнини, стоматит, висока температура, погане самопочуття, слабкість, підвищена втомлюваність, порушення слуху, виразковий стоматит.

Дуже рідко: зміни в ендокринній системі та метаболізмі, зменшення апетиту.

Лабораторні дослідження.

Дуже рідко: зниження рівня гемоглобіну.

Побочные действия

Если лекарство принимается без превышения указанной дозировки, побочные эффекты не отмечаются. Если нижеуказанные моменты возникают при стандартном приеме препарата, следует немедленно обратиться к специалисту. Среди возможных побочных эффектов:

  • влияние на ЖКТ (неприятные, болезненные ощущения во рту, панкреатит, язвы на слизистых оболочках десен и ЖКТ, гастропатия, сопровождаемая болями в животе, тошнотой, запором, рвотой, диареей, изжогой, сухость во рту);
  • проблемы с дыхательной системой: одышка и бронхоспазмы;
  • гепатит;
  • негативное воздействие на периферическую систему и ЦНС (головокружение, ощущение тревоги или депрессии, помутнение сознания, проблемы со сном или постоянная сонливость, психомоторное возбуждение, у людей с аутоиммунными болезнями может возникнуть асептический менингит);
  • для сердечно-сосудистой системы (повышенное артериальное давление, сердечная недостаточность, учащенное сердцебиение);
  • ухудшение зрения и слуха, сухость в глазах, отек век, возникновение шума или звона в ушах;
  • лейкопения, анемия, агранулоцитоз, аллергический нефрит, нефротический синдром, анурия, полиурия, почечная недостаточность;
  • аллергические реакции (бронхоспазмы, сыпь, раздражение на коже, лихорадочные приступы, крапивница, отек Квинке, многоформная экссудативная эритема);
  • уменьшение уровня глюкозы, изменения в клиренсе креатинина, уровнях гематокрита и гемоглобина, повышенное или сниженное потовыделение.

Особливості застосування

З обережністю під контролем лікаря слід застосовувати препарат для лікування хворих із помірним порушенням функції печінки або нирок, при схильності до артеріальної гіпертензії, бронхоспазму, при системному червоному вовчаку та інших системних захворюваннях сполучної тканини – підвищення ризику виникнення асептичного менінгіту; серцевою недостатністю в анамнезі, які супроводжувалися затримкою рідини та набряками під час застосування нестероїдних протизапальних засобів.

Таблетки Новиган

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему.

Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).

Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад, ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику інфаркту міокарда. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може бути призначене лікарем тільки після ретельного аналізу.

Вплив на органи дихання.

Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання, або мають ці захворювання в анамнезі.

Інші НПЗЗ.

Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки це підвищує ризик розвитку побічних реакцій.

Вплив на нирки.

Ризик виникнення ниркової недостатності у зв’язку з погіршенням функції нирок: довготривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик цієї реакції мають пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнти, які приймають діуретики, і пацієнти літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролювати ниркову функцію.

Вплив на фертильність у жінок.

Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Цей процес є оборотним після припинення лікування. Довготривале застосування (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування понад 10 днів) ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, цей препарат необхідно відмінити.

Вплив на шлунково-кишковий тракт.

НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватись. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, що можуть бути летальними, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ, незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.

Підвищення дози НПЗЗ, літній вік та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування в таких випадках рекомендовано застосовувати мінімально ефективні дози препарату.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад, варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко на тлі прийому НПЗЗ можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігається на ранніх етапах терапії, в більшості випадків початок таких реакцій відбувається протягом першого місяця лікування. Ібупрофен слід відмінити при перших ознаках шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості.

При тривалому (більше тижня) застосуванні препарату необхідно проводити контроль показників периферичної крові та функціонального стану печінки.

Препарат може впливати на психофізіологічний стан хворих при одночасному прийомі з алкоголем та засобами, що пригнічують ЦНС.

Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок з ризиком виникнення ниркової недостатності (аналгетична нефропатія).

Препарат не слід застосовувати при наявності спадкової непереносимості галактози та молочних продуктів, дефіциті лактази.

Як і в разі інших нестероїдних протизапальних засобів, прийом ібупрофену може маскувати ознаки інфекції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. Під час І та ІІ триместрів вагітності слід уникати застосування препарату.

Під час III триместру вагітності при застосуванні будь-яких інгібіторів синтезу простагландину можливі такі впливи на плід, як серцево-легенева токсичність (передчасне закриття артеріальної протоки плода з легеневою гіпертензією) та порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності з проявом олігогідроамніону.

Ібупрофен протипоказаний у III триместрі вагітності через можливість пригнічення скорочувальної функції матки, що може призвести до збільшення тривалості пологів із тенденцією до підвищення кровотечі у матері та дитини, навіть при застосуванні низьких доз.

Годування груддю на період лікування препаратом слід припинити.

Противопоказания

Комбинированный спазмолитический препарат не рекомендуется принимать при:

  • эрозивно-язвенном поражении ЖКТ;
  • гиперчувствительности к НПВС;
  • язвенном колите;
  • бронхообструкции;
  • недостаточности печени;
  • геморрагическом диатезе.

С осторожностью принимают ненаркотический анальгетик при тахиаритмии, нарушенной свертываемости крови и кишечной непроходимости.

Прием таблеток недопустим при ряде патологий и физиологических состояний организма. Купировать боль препаратом опасно в следующих случаях:

  • при наличии воспаления в кишечнике, включая язвенный колит;
  • данные (в анамнезе) о приступе ринита, бронхообструкции, крапивницы после приема нестероидного противовоспалительного средства (НПВС), такого как ацетилсалициловая кислота;
  • эрозии, язва двенадцатиперстной кишки, кровотечения в ЖКТ;
  • кишечная непроходимость;
  • болезни печени и почек, печеночная или почечная недостаточность;
  • гемофилия, проблемы со свертываемостью крови (гипокоагуляция);
  • геморрагический диатез;
  • нарушения кроветворения;
  • нарушение обмена веществ (гиперкалиемия);
  • гиперплазия предстательной железы;
  • порфирия;
  • тахиаритмия;
  • закрытоугольная глаукома;
  • дефицит глюкозо-б-фосфатдегидрогеназы;
  • гранулоцитопения;
  • заболевания зрительного нерва;
  • беременность и период лактации, кормление грудью;
  • после аортокоронарного шунтирования;
  • непереносимость компонентов лекарства (индивидуальная аллергическая реакция);
  • детский возраст (до 16 лет).

Спосіб застосування та дози

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, потрібну для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу. Якщо симптоми зберігаються більше 5 днів від початку лікування або погіршуються, слід звернутися до лікаря.

Новіган® доцільно застосовувати або за 1 годину до прийому їжі, або через 3 години після їди. Таблетки необхідно запивати водою, не розжовувати. Для запобігання подразнювальної дії на шлунок слід застосовувати одразу після їди або запивати молоком.

Препарат рекомендується приймати по 1 таблетці до 3-х разів на добу. Максимальна рекомендована добова доза становить 3 таблетки.

Повторну дозу застосовувати у разі потреби через 4-6 годин. Не перевищувати дозу 1200 мг ібупрофену на добу.

Особи літнього віку не потребують спеціального дозування.

Аналоги

По фармакологическим свойствам к Новигану близок Новоспаз. Этот комбинированный препарат имеет те же основные действующие вещества: ибупрофен, питофенон и фенпивериния бромид. Анальгетик-спазмолитик используется для лечения болей и снятия спазмов. Аналоги Новигана по лечебному эффекту:

  • Нурофен. Продается в форме таблеток и геля для взрослых, сироп и свечи – для детей. Основной компонент: ибупрофен. Снимает жар и воспаления, обезболивает.
  • Брустан. Выпускаемая форма: таблетки и сироп. Активный компонент: ибупрофен. Анальгетик, оказывает жаропонижающее и противовоспалительное действие. Таблетки запрещены детям до 12 лет.
  • Ибуфен. Выпускается в форме капсул (для детей представлены мягкие капсулы) и суспензий. Активный компонент: ибупрофен. Анальгетик обладает жаропонижающими свойствами.
  • Ревалгин. Фора выпуска: таблетки и раствор для инъекций. Активные компоненты: метамизол, питофенон, фенпивериния бромид. Действие: анальгетик и спазмолитик. Метамизол выходит с мочой в виде метаболитов.
  • Питофенон. Спазмолитическое и анальгезирующее средство, оказывает жаропонижающий эффект. Форма: таблетки и инъекционный раствор.
  • Максиган. Фора выпуска: таблетки и ампулы. Активные компоненты: метамизол, питофенон, фенпивериния бромид. Действие: спазмолитик-анальгетик, снимает воспаления. Таблетки запрещены детям до 5 лет.

Заменителями Новигана являются медикаменты с подобными фармакотерапевтическими свойствами:

  • Комбиспазм;
  • Седальгин;
  • Мелбек;
  • Баралгин;
  • Нимид;
  • Випратокс.

Цена Новигана

Купить таблетки можно без рецепта в любой аптеке Москвы и другого российского города, их стоимость зависит от количества штук в упаковке. Средняя цена: от 80 до 180 рублей.

Новиган

Цена, руб.

10 шт.

80-115

20 шт.

100-180

Передозування

Симптоми. Проявляється у вигляді шлунково-кишкових розладів (діарея, нудота, блювання, анорексія, біль в епігастральній ділянці), проявів гепатотоксичності, порушення свідомості.

Також можуть виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При тяжкому отруєнні спостерігається токсичне ураження центральної нервової системи, що проявляється сонливістю, інколи – збудженим станом та дезорієнтацією або комою. Інколи у пацієнтів розвиваються судоми. При більш тяжкому отруєнні може виникати метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу/МНВ (імовірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють у кров’яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатність та пошкодження печінки. У хворих на бронхіальну астму може спостерігатися загострення перебігу астми.

Лікування. Показана симптоматична та підтримуюча терапія, включаючи забезпечення прохідності дихальних шляхів та моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Упродовж години після прийому великої дози, показано промивання шлунка, прийом активованого вугілля.

https://www.youtube.com/watch?v=byKqnSythhQ

Необхідно забезпечити належне сечовиділення та контролювати стан функцій нирок і печінки. Після прийому потенційно токсичних доз за хворими необхідно спостерігати впродовж щонайменше 4 годин. У разі виникнення конвульсій можна застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. У разі бронхіальної астми слід застосовувати бронходилататори.

Отзывы

Внимание! Информация, представленная в статье, носит ознакомительный характер. Материалы статьи не призывают к самостоятельному лечению. Только квалифицированный врач может поставить диагноз и дать рекомендации по лечению, исходя из индивидуальных особенностей конкретного пациента.

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Adblock
detector